Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р.№ 1127 зі змінами затверджений “Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”  (далі -Порядок).

         Відповідно до пункту 53 Порядку для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його  виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з  Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперові носії інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

         Для проведення державної реєстрації державному реєстратору необхідно надати:

         -квитанцію про сплату адміністративного збору;

         -копію паспорта заявника;

         -копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого свідоцтва про право власності на нерухоме майно (у разі наявності);

         Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі такого документа в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

         При цьому фізичні та юридичні особи — під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” не звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації, оскільки право відповідно до п. 53 Порядку реєструється не на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а на підставі інформації отриманої з Реєстру прав власності на нерухоме майно та з паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

         Даний нормативно правовий  акт  надає право громадянам зареєструвати свої права на об'єкт нерухомого майна без звернення до суду.