Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, які померли з голоду, запалюють свічки. День пам`яті жертв голодоморів цього року припадає на 23 листопада.        

        У Біловодську в п’ятницю у сквері Пам’яті біля пам’ятного  хреста жертвам голодоморів відбувся жалобний захід, присвячений вшануванню пам`яті  жертв Голодомору. Вшанувати пам'ять мільйонів безневинно померлих у ті страшні часи прийшли керівники району, духовенство,  працівники райдержадміністрації і виконавчого комітету селищної ради, школярі селища, представники громадськості.

       Учасники акції принесли до пам’ятного знаку свічки, лампадки, тематичні квіткові композиції та колоски. Жертв Голодомору вшанували хвилиною мовчання.

       Хай в кожній оселі, в кожній родині українці схилять голову перед пам’яттю тих, хто не хотів помирати, хто хотів жити, але їх убили  голодом-геноцидом. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою поминальною молитвою…

       Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам’ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам’ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути.

        Сьогодні, коли від початку голодомору минає 86 років, ми маємо для себе чітко зрозуміти – головною, неперехідною цінністю для нас є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться.